«Лісники» - люди, що вирощують ліс…»
Ми навіть не уявляємо наше життя без лісів, парків, скверів та лісопосадок, та не завжди здогадуємось чия це кропітка праця; та з яких пір люди почали вирощувати лісові культури та створювати штучні насаджування.
Звернемося трішки до історії створення штучних насаджень та виникнення лісової охорони. Перші спроби розведення лісу запорізькими козаками відомі ще в Шестановскій балці та у Зеновицях. В південних регіонах України вирощував ліс в XVIII столітті відставний осавул Війська Запорізького Лазар Глоба, який мав ділянку землі для 12 селянських дворів і любив займатися «деревоводством».
На при кінці XVIII століття граф Станіслав Потоцький закладає і вдосконалює перлину паркового мистецтва України - парк «Софіївка»
 Станіслав Щенсний Потоцький (пол. Stanisław Szczęsny Potocki; 1753 — 14 березня 1805) — магнат, руський воєвода (1785—1791), генерал-лейтинант війська польського коронного, маршал торговицької конфедерації (1792), звенигородський,сокальський, гайсинський староста , — російський генерал (1797—1798) . Розмовляв і писав французькою, польською і російською мовами.
Засновується низка ботанічних садів:
Харківський (1804р., Каразін),
Кременецький (1806р. Бессер),
Одеський (1806р. Ланжерон) та інші.
Для створення парків, лісопосадок та захисних насаджень потрібні кваліфіковані працівники. Виникла необхідність створення лісових шкіл, училищ, технікумів та інститутів (ліцеї, коледжі та академії) по всіх регіонах України, де навчають на лісників.
«Лісники» - люди, що вирощують ліс…
Посадити дерево – це тільки початок кропіткої праці лісника, його потрібно оберігати від хвороб та шкідників, не допускати та ліквідовувати лісові пожежі, оберігати від браконьєрів, проводити лісовідновлення.
Саме цьому майбутніх лісників навчають під час професійно – теоретичної підготовки з :
Основи ботаніки, дендрології та лісового грунтознавства
Основи лісництва та лісовідновлення
Лісова таксація з основами лісової зйомки
Технологія лісокористування з основами деревознавства і товарознавства
Охорона і захист лісу
Лісогосподарські машини
Набуті знання закріплюються на уроках виробничого навчання.
Здобуті теоретичні та практичні знання, вміння та навички майбутні лісники вдосконалюють на лісових ділянках під час виробничої практики: збирають насіння, садять молоді дерева та кущі, регулюють їх густоту, проводять освітлювальні та суцільні рубки. Дерева, які вже фізично дозріли – зрізують. З них відбирають діловий ліс, дрова і ріща. Діловий ліс іде на виготовлення виробів з дерева, а дрова та ріща на опалення домівок під час осінньо-зимового періоду.
  
Умови та безпека праці
Праця лісника належить до розряду фізичної праці великої тяжкості. У лісників робочий час не нормований.
Вимоги професії до особистості працівника
Професія лісник вимагає від працівника працьовитості, вимогливості, самовідданості, високої відповідальності за доручену справу.
Загальнопрофесійні вимоги
Повинен:
а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;
б) дотримуватись норм технологічного процесу;
в) не допускати браку в роботі;
г) знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, дотримуватися норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
д) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);
є) знати інформаційні технології.
Протипоказання до навчання та професійної діяльності
Професія лісник протипоказана людям, які страждають: ревматизмом, алергією на квіткові рослини.
Сфера професійного використання випускника
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги; лісівництво; лісозаготівельні роботи; механізація лісогосподарських робіт.
Заробіток та перспективи професійного росту
В період професійної підготовки виплачується стипендія згідно чинного законодавства. Середній заробіток лісника по господарствам нині більш як 1700 грн.
Бажаючі можуть продовжити навчання у вищих навчальних закладах України.
«Невтомні захисники лісу»
«Нестримну жагу до свободи звіра
не може здолати жодна сила»
Микола Євтушевський
Не можна обійти мовчанням і не пригадати старого минулого, тобто зародження лісомисливських господарств...
У 1862 році на Україні поміщики, купці і інша знать, іменуючи себе вiльними мисливцями, винищували для своєї наживи усе живе. Важко було що-небудь зробити для збереження птахів і звірів у той час справжнім мисливцям. Вiльні мисливці, з них більшість дрібні промисловці, що жили постачанням вбитої дичини на ринок м. Києва, знедоліли його околиці і змусили місцевих інтелігентів мисливців-любителів подумати про організацію спiлки в цілях охорони дичини.
Після революції 1917 року спілка стала надбанням широкої верстви населення. Декретами були покладені основи державних заповідників для збереження рідкісних вимираючих птахів і звірів. Перед спілкою мисливців встало важке завдання: не тільки відновити, але і зайнятися відтворенням мисливської фауни України. Для більш успішної роботи потрібно було створити Спілку мисливців.
Початок діяльності Української спілки мисливців і рибалок, наймасовішої і найбільш популярної громадської організації, покладений 10 липня 1921 р. в м. Харкові, коли за ініціативою існуючої у той час при Народному комісаріаті землеробства (НКЗ) УРСР Центромисливства, був скликаний 1-й з'їзд, на якому мисливці і рибалки об'єдналися у Всеукраїнську спілку мисливців і рибалок (ВУСМР)
З того часу Спілка пережила немало реорганізацій, але нездоланна, одвічна тяга до відновлення та захисту тварин залишалася в серцях сотень тисяч людей. Вона передавалася і передається через покоління, від дідів і прадідів. Тому створення заповідників, будування звіроферм, розплiдників дичини, біотехнічних споруд, посів захисних насаджень і кормових полів завжди залишалося завданням тих людей, які постійно були з цим пов’язані, а саме – єгерів.
Єгерем зветься фахівець з полювання .
Працює він в мисливських господарствах або в заповідниках. Єгер контролює: увірені йому території, точніше сказати мисливські угіддя; відкриття і закриття мисливського сезону;популяції тварин, яких можна відстрілювати на полюванні. Кількість тварин та птахів може рости, а може і падати. Не "перестріляти зайвого" ось, що знаходиться під контролем єгеря.
Робота єгеря здійснюється і при підгодівлі кабанів, лосів і інших диких тварин. Під час голодування вони можуть завдати шкоди людям , посівам… Хворі і агресивні тварини відстрілюються теж єгерями. Єгер не лише веде контроль популяцій диких тварин та ще бориться з браконьєрством. Він перевіряє ліцензії, людей, що приїхали на полювання. Організовує безпечну і зручну обстановку для мисливців, допомагає вигнати і відстрелити звіра.
Знання звичок тварин їх способу життя просто необхідне у роботі єгеря.
Робота єгеря не зупиняється на турботі за дикими тваринами та птахами. Річки теж знаходяться ід його контролем . Рибне браконьєрство,глушення риби вибухівкою завжди було проблемою. Уявляєте, коли виловлюють великого осетра, витрушують з нього ікру для продажу, а тушку залишають гнити на березі. Це величезна шкода і природі, і взагалі з моральної точки зору просто немислимо. І тільки єгер може це зупинити.
Професія єгер, якщо Ви вирішили нею оволодіти, відкриє вам багато нового і незвіданого. Єгер по істині, дійсно є "хазяїном лісу".
Саме цьому можуть навчитись майбутні єгеря під час професійно – теоретичної та професійно – практичної підготовок :
 
Умови та безпека праці
Праця єгеря належить до розряду фізичної праці великої тяжкості. У єгеря робочий час не нормований.
Вимоги професії до особистості працівника
Професія єгер вимагає від працівника працьовитості, вимогливості, самовідданості, високої відповідальності за доручену справу.
Загальнопрофесійні вимоги
Повинен:
а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;
б) додержуватись норм технологічного процесу;
в) не допускати браку в роботі;
г) знати й виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці й навколишнього середовища, доджержуватися норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;
д) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);
є) знати інформаційні технології.
Сфера професійного використання випускника
Лісове господарство та пов’язані з ним послуги: мисливство, ловля та розведення дичини.
Але без любові до природи, професія єгер не доступна. Якоюсь мірою це ще і покликання.
|
